Я лечу по життю на різнобарвній повітряній кулі. Підіймаюся до хмар і купаюсь у сонячному промінні. Але жодна повітряна куля не може без баласту – великих і маленьких каменів, що не дозволяють їй полинути в занебесну вічність. І в мене є такі. Багато, не перелічиш! Знайшлося місце навіть уламкові скелі. Щодня від нього відколюються малесенькі камінці та летять у безодню. Я навіть радію цьому, адже з кожним таким камінцем куля підіймається бодай на сантиметрик вище. Можливо, колись, коли від висоти не стане повітря дихати, цінуватиму залишок цієї скелі понад усе…
Та зараз інші камені мені дорожчі. Наприклад, золотисті крапельки бурштину. Їх поки що небагато, але кожна зберігає в собі малесенький відбиточок минулої події. Бувають ті слізки веселими й сумними, великими й зовсім крихітними. Такими маленькими, що іноді губляться в плетиві кошика, підвішеного до повітряної кулі. Шкода, бо звідти осяйні шматочки бурштину вже не повернути… Ще більше ціную я камінці, подаровані іншими повітроплавцями. Подивлюсь на один – і вже є зв’язок із тими, кого люблю.
Багато різного каміння, звичайного й коштовного, на моїй повітряній кулі. Але найцікавіше – це перлини. Якісь бозна-де знайдені піщинки, а ростуть, сяють, виграють ніжними барвами. Щось я їх занадто ідеалізую. Насправді я бачила набагато кращі перли. Мої на їхньому тлі ще такі малі, недосконалі, навіть трохи кривенькі. Але вже якесь сонячне проміння знаходить у них свій блідий відблиск. А ви ж добре знаєте, як ворушаться перлини на сонці! Спалахують ледь помітними крильцятами та домагаються якоїсь свободи. Доводиться випускати в перший політ. До тебе, любий читачу, до твого погляду й душі. Це такий радісний і хвилюючий момент… Хочеться посмішкою віддзеркалити летючі блискучі кульки.
Безмежно вдячна вам, натхненні майстри, що подарували мені таку чудову й різнобарвну повітряну кулю з таким просторим і зручним кошиком. І вам, високі й низькі товариші-повітроплавці, за те, що надали хоч маленького сяйва та крил моїм незграбним перлинкам. І головне – Господу Богу за той непомітний пісок, без якого не виросла б жодна з них. Низький уклін вам усім за перший політ.