Розділ 22. Дещо з філософії та інших наук як пропедевтика наступного матеріалу . . .185
Мета Природи та її рушійні сили – 185. Як Природа досягає своєї Мети. Зворотний зв’язок як передумова самоорганізації матерії – 187. Відображення як атрибут матерії. Випереджувальне відображення у живій природі – 191. Психічні форми відображення. Випереджувальне морфологічне дозрівання – 192. Дещо про нервову систему і мозок людини – 194. Як психічне (ідеальне) керує матеріальним – 197. Свідоме і несвідоме у психіці людини – 199. Екстеріоризація і інтеріоризація - дві сторони єдиного механізму взаємодії психіки людини і зовнішньої дійсності – 201. Запитання для повторення й обговорення – 203.
Про чуттєву обізнанність одноклітинних та особливості нейронної активності – 205. Від чуттєвої обізнаності до символічної свідомості як обізнаності про обізнаність – 207. Від двосторонніх міжмодальних трансляцій у вищих приматів до трьохсторонніх міжмодальних синтезів у людини – 209. Про рівні відображення у живій природі як основи формування життєвих світів – 211. Запитання для повторення й обговорення – 218.
Розділ 24. Вищі рівні відображення у свідомості людини і суспільства. . . . . . . . . . . . . . 219
Емоційна сфера переживань і свідомість, їх зв’язок – 210. Уява як суто людська властивість свідомості – 222. Внутрішня мова як суто людська форма свідомості – 226. Думка і слово як відображення дійсності у свідомості людини – 234. Знак, значення і смисли як елементи свідомого відображення – 238. Поняття як вища форма узагальненого відображення мовою – 240. Інтенціональність та інтерсуб’єктивність як містки між індивідуальною та суспільною свідомістю – 244. Запитання для повторення й обговорення – 251.
Емоції – що ми знаємо про них? – 252. Дещо про класифікацію емоцій – 255. Емоції – що ми маємо знати про них? – 256. Емоції як містки між несвідомим і свідомим – 257. Активність людини, гомеостаз і гетеростаз, актуалізація і мотивація, їх зв’язок з емоціями – 258. Сміх, гумор та іронія як засоби компенсації недосконалостей “бульки” індивідуальної свідомості – 264. Емоційно-мотиваційна сфера як предмет багатовимірного моделювання – 265. Запитання для повторення й обговорення – 267.
Два підходи психології до визначення феномену волі – 268. Воля як предмет психології та педагогіки XX ст. – 270. Пристрасті як єдність емоцій і волі – 273. Що є воля? Маємо просту відповідь – 274. Свідомість як спрямовуючий чинник енергетичного забезпечення процесів інтеріоризації і екстеріоризації – 274. Воля людини як міра активності її свідомості, як вищий рівень ієрархії психічних функцій – 277. Як індивідуальна воля окремої людини узгоджується із волею суспільства – 277. Запитання для повторення й обговорення – 279.
Розділ 27. Людина на сходинці еволюції
між братами молодшими (знизу) і суспільством (зверху). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .280
Проблема агресії людини як одного із базових внутрівидових інстинктів – 280. Навію-ваність людини як передумова суспільної організації; людина як суб’єкт і об’єкт маніпуляцій – 285. Натхнення як прояв агресивної волі – 288. Що є людина у співвідношенні з суспільством, у чому полягають протиріччя і як їх розв’язувати? – 290. Діонісійське і аполонівське начала в людині: як бути? – 291. Запитання для повторення й обговорення – 296.
Пропедевтика теми розділу (вступ до теми моделювання) – 297. Свідомість людини як відображення відображень – 300. “Булька свідомості” людини і її “життєвий світ” – 305. Життєвий світ людини і його координатні виміри у поглядах сучасних психологів – 308. Булька (сфероїд) багатовимірного простору як макромодель свідомості людини і суспільства – 312. Що має бути покладено в перелік координатних вимірів “бульки свідомості” - усвідомленого життєвого світу людини? – 314. Приклад використання просторової моделі “бульки свідомості” для прояснення сутностей феномену свідомості – 316. Запитання для повторення й обговорення – 321.
Свідомість як “ліхтар” пізнання – 322. Про можливості пізнання істини. Теореми Геделя про неповноту та її наслідки – 327. Природжена недосконалість бульки свідомості і її рефлективний зв’язок з реальністю – 329. Проектування як вища форма відображення – 331. Техніка як матеріалізація свідомого відображення природи (екстеріоризація), як штучна природа, як самоускладнення природи – 331. Запитання для повторення й обговорення – 333.
Узагальнення частини ІV . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .334
Теми контрольних робіт, рефератів і доповідей на семінарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .340
Список використаної та рекомендованої літератури . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . 341
Додаток. Самосвідомість Homo sapiens, сучасника і співвітчизника, – коли воно виникло та на якому етапі свого розвитку сьогодні перебуває? (Матерiали
до курсу лекцій з навчальної дисципліни «Концепції сучасного людинознавства») . . . . . . . . 346
Словник термінів і скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .369
Іменний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .373
Змiст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .377