Том другий

ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІДОМІСТЬ - що ми маємо знати про це? 

 

З М І С Т

 

Вступне  слово (про зміст та особливості викладу матеріалу книги) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

 

ЧАСТИНА IIІ

ФІЛОГЕНЕЗ  СВІДОМОСТІ  -  МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ  І  МАЙБУТНЄ...

 

    Розділ 14. Філогенез свідомості в доісторичні часи. Міфологічні стадії  . . . . . . . . . . . . .  16

Уроборос як символ цілісності світу і неподільності його сприймання психікою первісної людини – 16. Архетип Великої Матері як стадія розвитку свідомості – 18. Архетип героя і міфологія битви з драконом як стадія розвитку свідомості – 20. Символізм перетворення Осіріса як завершальна архетипічна стадія розвитку свідомості – 23. Запитання для повторення й обговорення – 27.

 

Розділ 15. Філогенез свідомості в історичні часи. Вони були першими . . . . . . . . . . . . . . 28

Світогляди Гомера, Гесіода і Орфея як точки відліку еволюції суспільної свідомості європейської цивілізації – 31. Споглядальна натурфілософія як точка відліку еволюції свідомості як “ліхтаря” пізнання в історичні часи – 34. Світоглядна філософія міст-полісів як етап еволюції спільнотної свідомості – 41. Давня філософія після Арістотеля як відображення нового становища людини в епоху імперій і нового розподілу праці - 53. Запитання для повторення й обговорення – 54.

 

Розділ 16. Як відбувалося становлення спільнотної свідомості у середньовіччі . . . . . . 56

Загальна характеристика епохи середньовіччя – 67. Християнська теологія св. Августина як точка відліку еволюції самосвідомості людини в історичні часи – 60. Схоласти та їх роль в еволюції суспільної свідомості - 62. Запитання для повторення й обговорення – 66.

 

Розділ 17. Філогенез свідомості:

еволюція складових на межі Старого і Нового часу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .67

Традиційна спільнота як “живий організм” і людина як його “клітина” – якими вони були на межі епох? – 67. Загальна характеристика епохи Нового часу – 76. Від традиційних форм спільнотного життя до прогресуючих – суть якісного стрибка в Новий час – 78. Запитання для повторення й обговорення – 85.

 

Розділ 18. Як відбувалося становлення наукової картини світу (НКС)

– каркасу суспільної свідомості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

Від привелегійованого стану людини у Всесвіті (і Церкви у суспільстві) до раціоналізму Декарта і Лейбніца, індивідуалізму Локка, скептицизму Юма – 86. Від скептицизму Юма через апріоризм Канта до об’єктивного ідеалізму Гегеля - 96. Від Гегеля до “-ізмів” XX ст. - 97. Запитання для повторення й обговорення – 109.

 

Розділ 19. Про становлення свідомості людства в історичні часи

(узагальнення теми) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110

Як відбувалася еволюція (філогенез) самосвідомості людини в історичні часи – 110. Як відбувалася еволюція (філогенез) суспільної свідомості в історичні часи – 115. Людина і суспільство як живі організми, що розвиваються (про еволюцію співвідношення спільнотного Ід і спільнотного Его в історичні часи) – 119. Запитання для повторення й обговорення – 126.

 

    Розділ 20. Проблема свободи волі у пошуках філософів.

    Свобода волi як екзiстенцiйна проблема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .127

Свобода і необхідність у поглядах філософів від античності до християнства – 128. Свобода волі у християнстві від св. Августина до св. Фоми – 131. Від Відродження до Просвітництва – 132. Проблема свободи і свободи волі у світоглядах епохи Просвітництва і німецької класичної філософії – 135. Свобода волі у політико-правовому вченні Гегеля – 136. Від Фейєрбаха до філософії  екзистенціалізму – 144. Запитання для повторення й обговорення – 147.

 

Розділ 21. Релігійна та філософська думка

про смисл життя людини та її призначення у Всесвіті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .149

Смисл життя у світоглядах від стародавніх мислителів до ірраціональної філософії XIX ст. – 149. Смисл життя людини як створення власного образу за образом і подобою Божою – 150. Чи не є ми вже володарями того, що шукаємо? – 162. Що оплакував М. Бердяєв у своїх філософських пошуках? – 169. Смисл життя людини у роздумах небогословської філософії – 171. Творчий процес як пошук і здійснення смислу життя – 173. Запитання для повторення й обговорення – 177.

 

Узагальнення частини ІII  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .178

Теми контрольних робіт, рефератів і доповідей на семінарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .178

Список використаної та рекомендованої літератури . . . . . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . . 181

 

 

ЧАСТИНА ІV

ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІДОМІСТЬ - що ми маємо знати про це? 

 

Розділ 22. Дещо з філософії та інших наук як пропедевтика наступного матеріалу . . .185

Мета Природи та її рушійні сили – 185. Як Природа досягає своєї Мети. Зворотний зв’язок як передумова самоорганізації матерії – 187. Відображення як атрибут матерії. Випереджувальне відображення у живій природі – 191. Психічні форми відображення. Випереджувальне морфологічне дозрівання – 192. Дещо про нервову систему і мозок людини – 194. Як психічне (ідеальне) керує матеріальним – 197. Свідоме і несвідоме у психіці людини – 199. Екстеріоризація і інтеріоризація - дві сторони єдиного механізму взаємодії психіки людини і зовнішньої дійсності – 201. Запитання для повторення й обговорення – 203.

 

Розділ 23. Про суть перцептуального підходу до з’ясування механізму свідомості

та рівні відображення дiйсностi свiдомiстю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204

Про чуттєву обізнанність одноклітинних та особливості нейронної активності – 205. Від чуттєвої обізнаності до символічної свідомості як обізнаності про обізнаність – 207. Від двосторонніх міжмодальних трансляцій у вищих приматів до трьохсторонніх міжмодальних синтезів у людини – 209. Про рівні відображення у живій природі як основи формування життєвих світів – 211. Запитання для повторення й обговорення – 218.

 

Розділ 24. Вищі рівні відображення у свідомості людини і суспільства. . . . . . . . . . . . . . 219

Емоційна сфера переживань і свідомість, їх зв’язок – 210. Уява як суто людська властивість свідомості – 222. Внутрішня мова як суто людська форма свідомості – 226. Думка і слово як відображення дійсності у свідомості людини – 234. Знак, значення і смисли як елементи свідомого відображення – 238. Поняття як вища форма узагальненого відображення мовою – 240. Інтенціональність та інтерсуб’єктивність як містки між індивідуальною та суспільною свідомістю – 244. Запитання для повторення й обговорення – 251.

 

Розділ 25. Емоції як форма відображення, регулювання

й енергетичного забезпечення цілеспрямованої поведінки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .252

Емоції – що ми знаємо про них? – 252. Дещо про класифікацію емоцій – 255. Емоції – що ми маємо знати про них? – 256. Емоції як містки між несвідомим і свідомим – 257. Активність людини, гомеостаз і гетеростаз, актуалізація і мотивація, їх зв’язок з емоціями – 258. Сміх, гумор та іронія як засоби компенсації недосконалостей “бульки” індивідуальної свідомості – 264. Емоційно-мотиваційна сфера як предмет багатовимірного моделювання – 265. Запитання для повторення й обговорення – 267.

 

Розділ 26. Воля як прояв активності свідомості

і вищий рівень ієрархії психічних функцій . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 268

Два підходи психології до визначення феномену волі – 268. Воля як предмет психології та педагогіки XX ст. – 270. Пристрасті як єдність емоцій і волі – 273. Що є воля? Маємо просту відповідь – 274. Свідомість як спрямовуючий чинник енергетичного забезпечення процесів інтеріоризації і екстеріоризації – 274. Воля людини як міра активності її свідомості, як вищий рівень ієрархії психічних функцій – 277. Як індивідуальна воля окремої людини узгоджується із волею суспільства – 277. Запитання для повторення й обговорення – 279.

 

Розділ 27. Людина на сходинці еволюції

між братами молодшими (знизу) і суспільством (зверху). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .280

Проблема агресії людини як одного із базових внутрівидових інстинктів – 280. Навію-ваність людини як передумова суспільної організації; людина як суб’єкт і об’єкт маніпуляцій – 285. Натхнення як прояв агресивної волі – 288. Що є людина у співвідношенні з суспільством, у чому полягають протиріччя і як їх розв’язувати? – 290. Діонісійське і аполонівське начала в людині: як бути? – 291. Запитання для повторення й обговорення – 296.

 

Розділ 28. “Булька свідомості” як макромодель. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 297

Пропедевтика теми розділу (вступ до теми моделювання) – 297. Свідомість людини як відображення відображень – 300. “Булька свідомості” людини і її “життєвий світ” – 305. Життєвий світ людини і його координатні виміри у поглядах сучасних психологів – 308. Булька (сфероїд) багатовимірного простору як макромодель свідомості людини і суспільства – 312. Що має бути покладено в перелік координатних вимірів “бульки свідомості” - усвідомленого життєвого світу людини? – 314. Приклад використання просторової моделі “бульки свідомості” для прояснення сутностей феномену свідомості  – 316. Запитання для повторення й обговорення – 321.

 

Розділ 29. Свідомість людства як вища форма

випереджувального відображення у видимій нам природі  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 322

Свідомість як “ліхтар” пізнання – 322. Про можливості пізнання істини. Теореми Геделя про неповноту та її наслідки – 327. Природжена недосконалість бульки свідомості і її рефлективний зв’язок з реальністю – 329. Проектування як вища форма відображення – 331. Техніка як матеріалізація свідомого відображення природи (екстеріоризація), як штучна природа, як самоускладнення природи – 331. Запитання для повторення й обговорення – 333.

Узагальнення частини ІV . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .334

Теми контрольних робіт, рефератів і доповідей на семінарі  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .340

Список використаної та рекомендованої літератури . . . . . . . . . . . .. . . . . . .  . . . . . . . . . . 341

Додаток. Самосвідомість Homo sapiens, сучасника і співвітчизника, – коли воно виникло та на якому етапі свого розвитку сьогодні перебуває? (Матерiали

до курсу лекцій з навчальної дисципліни «Концепції сучасного людинознавства») . . . . . . . . 346

Словник термінів і скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .369

Іменний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .373

Змiст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .377