Він летів у напрямку стрільця, як стріла з натягнутого луку, а назустріч йому летіла вже чергова куля. Тільки не суджено було і цій кулі попасти в нього, так як він встигав у леті свого тіла робити стрибки з боку в бік, щоб уникнути зустрічі зі смертю. Це вже не був Вовк, це летів у напрямку стрільця начинений ненавистю смертельний снаряд…
Із кожним метром все гостріше відчувався запах людського поту, замішаний на чомусь гострому та неприємному. Він знав цей запах – не один раз зіштовхувався з ним, коли здалеку бачив людей у лісі. Хоча запах був неприємним, тоді він не ніс у собі небезпеки. Зараз небезпекою було начинене все повітря навкруги. Небезпекою та запахом смерті…